Не секрет, що формування звичок, смаків і уподобань людини починається в ранньому дитинстві — в період, коли допитливий юний розум, потроху звикаючи до величезного навколишнього світу, намагається розібратися, образно кажучи, що таке «добре» і що таке «погано». Безсумнівно, це твердження справедливе і до такої важливої складової людського життя, як їжа.


Ось і наступила пора, коли погодою і настроями править осінь — але не варто впадати у відчай, адже осінь не дарма називають золотою. І якщо для поетів та інших творчих натур золото осені — це листва, що змінила соковитий зелений колір на жовтизну і багрянець, то люди з прагматичним складом розуму знають, що справжнє багатство осені — у врожаях.

Ніхто з нас — переконаних прихильників м'яса на грилі — вголос цього не скаже, однак у літню пору іноді настає момент, коли думка про те, що на обід знову буде шашлик або кебаб, вже не здається такою й радісною. Хочеться, нехай ненадовго, але відволіктися. Не на манну кашку, звісно, і не на салат з тофу — Боже збав.


У південно-західній частині півострова Індокитай лежить країна, відома нам як Таїланд. На мові її жителів слово «тай» означає «свобода», і це зовсім не випадково. На відміну від сусідніх країн, кожна з яких свого часу була колонією Великої Британії або Франції, Сіам від самого виникнення завжди був незалежним — хоча охочих зазіхнути на нього в усі часи вистачало. Суверенітет країни зберігся почасти завдяки мудрій зовнішній політиці тайських королів, почасти — через гордий характер місцевих жителів, готових протистояти будь-якій агресії, навіть якщо доведеться битися голими руками.

Сьогодні згадаймо свято, яке відзначається в травні, — свято набагато більш всеосяжне і значуще, ніж усі інші святкові дні, причому не лише травневі. Друга неділя травня в нашій країні, починаючи з 1999 р., відзначається як День матері. Яка ще пам'ятна дата може зрівнятися зі святом, присвяченим мамам? Не варто лізти в закутки пам'яті, намагаючись знайти відповідь – це запитання риторичне, і відповідь на нього очевидна.

Ось і настають травневі свята — другий після новорічного марафону період у році, коли є змога відпочити одразу кілька днів поспіль. Це чудова нагода забути метушню робочих буднів і як слід запастися життєвими силами та гарним настроєм. Звісно, більшості з нас не вдасться просто полежати догори пузом на пляжному шезлонгу з крижаним коктейлем у кожній руці, ба навіть просто на улюбленому дивані перед телевізором. Хтось поїде відбувати трудову повинність на городі у батьків або (дай їй, Боже, здоров’я) тещі. Комусь кохана дружина пригадає всі зроблені зопалу обіцянки і таки припаше по господарству, когось нарешті візьмуть змором власні діти, що вже скучили за татковою увагою. Є, безумовно, й ті, хто замість медитативного вилежування на дивані обере активний відпочинок у будь-якій його формі (деякі сюди ж зараховують, приміром, давно запланований ремонт автомобіля). Однак всі ми до програми святкування першотравня внесли одне обов'язкове заняття. Так, звісно, — йдеться про шашлики.


Гадаю, що не збрешу, якщо скажу, що однією з головних причин того, чому ми з таким нетерпінням чекаємо на прихід чергових свят, є застілля, що їх супроводжує. І дійсно — яке ж свято обходиться без святкового столу, накритого для всієї родини? Тим паче, що за українськими традиціями заведено, — і тут не має потреби в якихось нормативних документах, адже це одвічно закладено в геномі кожного українця, — щоб святковий стіл був по-справжньому щедрим. Що таке щедрість? Ну, це зовсім просто: частувань на столі стільки, що не злічити, і кожне представлено в такій кількості, щоб вистачило всім і ще залишилося на завтра!


Продовження. Почтаток: І пляшка рому!

Спершу весь ром був темним, містив велику кількість домішок і тому вважався напоєм простолюду й усіляких маргіналів — на відміну від високоочищених спиртних напоїв Європи, у виробництві яких застосовувалася подвійна перегонка. Для збільшення привабливості напою Іспанська королівська палата вирішила провести свого роду ребрендинг — було засновано спеціальну премію тому, хто удосконалить процес виробництва рому. Результатом стала ціла низка поліпшень процесу виготовлення, що суттєво підвищило якість напою.


Деякі відверто неполіткоректні джерела стверджують, що виникненням міцних спиртних напоїв людство завдячує хоробрим скандинавським мореплавцям епохи раннього середньовіччя. Вікінгам, які борознили річки, моря й океани на своїх знаменитих дракарах, був потрібен значний запас тих напоїв, які дають змогу скрасити нудьгу тривалого морського походу, втамувати біль від ран і втому м'язів, натруджених важким веслом, задобрити повелителя штормів – суворого вана Ньйорда, пом'янути померлих у Вальгаллу товаришів і відзначити успіх вождя, який приніс гірду перемогу в бою і багату здобич. А традиційного для жителів небагатих фіордів, де бували роки, коли навіть худобу доводилося годувати риб'ячими головами, ячмінного пива в достатній для подорожі «туди і назад» кількості дракар просто не міг підняти.

Розвиток технологій дав нам змогу не боятися настання холодів — способів протидії їм існує безліч. Проте всі ці котли й батареї центрального опалення, каміни, печі та інші радіатори і калорифери мають один суттєвий недолік: вони зігрівають тіло. А треба ж ще й душу.